fbpx

Курси кулінарії: як відкрити свою кулінарну студію

Курси кулінарії – вид бізнесу, який можна вести в різних масштабах і форматах. Стартувати можна зі свого кулінарного блогу і дорости аж до кулінарних академій і шкіл. Кулінарні курси здобувають чималу популярність, оскільки світ став більш глобалізованим і познайомитися з кухнями різних народів світу тепер хоче набагато більше людей, ніж будь-коли раніше. Хтось відвідує ресторани незвичайних форматів та знайомиться з незвичайною їжею, хтось дивиться передачі про готування екзотичних страв, а потім пробує готувати вдома сам – за відео та книгами рецептів чи записується на майстер-класи, або розпочинає навчання у професійних кухарів. Не варто і переконувати, що навчання в кулінарній школі, або студії є найкращим варіантом: на заняттях під чиїмось керівництвом учень отримує зворотний зв’язок, спілкування з іншими учнями, може поставити будь-яке питання експерту. Такі курси кулінарії дають знання більш системно і структуровано, а не уривчасто, як при самостійному освоєнні кулінарного мистецтва. Тож сьогодні розглянемо бізнес, в основі якого – навчання кулінарному мистецтву.

ЗМІСТ

Плюси і мінуси кулінарного бізнесу

Курси кулінарії як бізнес мають свої плюси і мінуси. Нижче спробуємо коротко переглянути основні моменти.

Курси кулінарії

Кулінарні курси – плюси:

Широка аудиторія. Кулінарією цікавляться дуже багато людей, головне – зробити їм привабливу та унікальну торгову пропозицію. Кулінарні уроки та заходи можна проводити і для дорослих, і для дітей, і для корпоративних замовників, а завдяки можливості працювати онлайн (особливо при знанні іноземних мов) з’являється вихід на аудиторію з будь-якої точки планети.

Велика кількість форматів. Важко знайти дві однакові кулінарні школи – на різноманітті концепцій позначається як велика кількість кухонь світу, так і досвід кожного конкретного шеф-кухаря, який виступає засновником чи викладачем. У цьому бізнесі кожен може відшукати якийсь свій напрямок: кондитерське мистецтво, випічка, м’ясні страви, арт-кулінарія, здорова безглютенова їжа та багато іншого.

Можливість працювати одному чи з мінімумом персоналу. Вам зовсім не потрібно відкривати школу в повному розумінні слова – організувати курси кулінарії можна самому з мінімальними вкладеннями, а самі уроки організовувати у вихідні як додатковий бізнес до основної діяльності (наприклад, до роботи кухарем у ресторані). Також на кулінарних курсах можуть заробляти інфлюенсери, які мають свою готову аудиторію в соцмережах, або на YouTube.

Можливість працювати онлайн та офлайн. Поряд із традиційними школами сьогодні з’являються і онлайн-проєкти, де заняття ведуться за допомогою відеозв’язку, а спілкування підтримується в месенджерах та соціальних мережах.

Мінуси та складності бізнесу:

Конкуренція. Конкурентів у цій ніші поступово зростає, а виділятися з маси стає дедалі складніше.

Витрати на рекламу. В результаті зростання числа конкурентів –  зростають витрати на розкрутку проєкту. Якщо у вас немає готової аудиторії, то, як мінімум, спочатку доведеться багато вкладати в рекламу.

Споживчі установки. Більшість клієнтів, як і раніше, переконанні, що навчання у майстра не вартує заявленої вартості, поки на YouTube і в книгах рецептів можна знайти все, що завгодно з будь-якої теми. Тому для такого проєкту бажано вже мати якесь ім’я, особистий бренд, на який люди йтимуть і за який будуть готові добре заплатити.

Енерговитратність. Особливо, якщо не делегувати завдання, а працювати одному в усіх напрямках, включаючи і готування, і навчання, і роботу з людьми, і пошук, і залучення нових клієнтів. Тому бажано знайти партнера.

Сезонність. Як і в більшості проєктів в освіті, попит на курси кулінарії буде з осені до весни, а влітку –  відчутне зниження. Втім, можлива і зворотна ситуація: наприклад, у випадку з курортними містами.

Цільова аудиторія кулінарного бізнесу

У широкому сенсі цільовою аудиторією можуть бути всі люди, які хочуть навчитися добре готувати. Загалом, це можуть бути:

Охочі навчитися готувати «для себе»/сім’ї/друзів. В основному, звичайно, це жіноча аудиторія та домогосподарки. Хоча останніми роками відзначається тенденція на збільшення кількості клієнтів-чоловіків. Основний стимул – оволодіти майстерністю в якості хобі та дивувати домашніх й гостей новими вміннями та навичками у приготуванні страв, у тому числі складних та екзотичних.

Любителі цікавого дозвілля. Багатьом містянам вже набридли стандартні розваги на кшталт клубів, кіно, ресторанів, театрів та іншого, і їм просто потрібен якийсь новий атракціон та кругообіг нових емоцій, спілкування та знайомств. Це можуть бути і любителі хорошої кухні, і люди, котрі вже встигли помандрувати світом і посмакувати всякою смакотою, і от зараз захотіли зробити щось таке ж вдома.

Охочі стати професійним кухарем. Такі люди приходять уже не для дозвілля, а прагнуть опанувати нову професію, отримати роботу кухарем у закладі громадського харчування, або відкрити щось своє. Часто це вже діючі кухарі, які хочуть освоїти певну конкретну методику, новий напрямок, або новий вид кухні. Зазвичай, ця категорія точно знає, що хоче отримати від кулінарних курсів.

Діти та підлітки, а точніше їхні батьки, які ухвалюють рішення віддавати своє чадо на кулінарні майстер-класи та платять за це гроші. Мотиви можуть бути різні. Хтось хоче просто зайняти дитину чимось цікавим на канікулах і переключити її увагу, а хтось цілеспрямовано «вирощує кухаря» змалку.

Курси кулінарії

Дівчата перед заміжжям. Досить часта категорія клієнток, яка йде на курси кулінарії – це незаміжні дівчата, які ось-ось одружаться, але не вміють готувати і не хочуть розчарувати цим фактом свого майбутнього чоловіка. Причому часу перед весіллям у таких клієнток у запасі може бути обмаль.

Корпоративні клієнти. Вже не раз помічено, що спільне готування зміцнює відносини в колективі краще за багато інших видів діяльності, тому кулінарні студії часто проводять заходи для компаній.

Але якими б різними не здавалися клієнти, слід пам’ятати, що більшість людей все ж таки не можуть дозволити собі платні кулінарні уроки. Як правило, клієнтами є люди з середнім та вище середнього рівнем достатку. Звідси й вікові характеристики: як правило, дорослі учасники – це люди віком від 25-30 років, які можуть дозволити відвідувати такі курси.

Проблема тут у тому, що для тих людей, які можуть собі дозволити дорого платити за захід, готування вдома може сприйматися місцевим суспільством як «не комільфо». Так що проаналізуйте попит, місцеву специфіку і вирішіть, на яку аудиторію буде вигідніше і простіше працювати саме у вашому місті.

Курси кулінарії: вибираємо формат студії

Для початку розберемо, у яких форматах можна вести заняття з технічного погляду, а далі перейдемо до концепцій та змістовної частини уроків.

Онлайн, або офлайн. В останні роки 5-7 (приблизно з 2015 року) набирають популярності курси кулінарії онлайн. Цей варіант може виявитися актуальним з багатьох причин. По-перше, зараз люди почали навчатися онлайн всьому підряд – і мовам, і фітнесу, і грі на музичних інструментах і так далі, тому онлайн-формат поступово входить у звичку. По-друге, аудиторія буде набагато ширшою, адже брати участь у заході зможуть люди з різних міст чи навіть країн. По-третє, охопити онлайн-форматом можна й категорії, яким з різних причин незручно відвідувати живі уроки. Це можуть бути матусі, які сидять з дітьми, яких нема з ким залишити, а також люди, які змушені переривати заняття через відрядження, відпустки, хвороби і так далі.

Мінуси онлайн порівняно з офлайн досить очевидні. В першу чергу, готування відбувається у відриві від шеф-кухаря, а отримувати адекватний зворотний зв’язок стає складніше. Для перевірки домашніх завдань доводиться аналізувати не саму страву, а надіслані звіти. Учасникам доручають робити фото своїх страв з різних ракурсів, наприклад, знімати торти чи стейки повністю, поблизу та в розрізі, робити відео процесу, фотографувати вигляд страви під час подачі на стіл та з елементами декору тощо. Та й клієнту, який порівнює таку послугу з безкоштовними роликами на YouTube, віддавати за уроки в онлайні серйозні гроші психологічно складніше. З іншого боку, учень може не раз переглядати матеріали у записі та вдосконалювати навички.

Масштаби та організатори. Проводити курси кулінарї можна в різних масштабах, і вибір тут диктується не тільки рівнем фінансів, але і вашим бажанням.

  • Авторські курси кулінарії, або сам собі «7 в 1» (шеф-кухар, рекламник, організатор, творець рецептів, переговорник, посудомийник тощо в одній особі). Одночасно найлегший і в якомусь сенсі найскладніший формат. Легкий у тому плані, що ви ні від кого не залежите, а робите все самі. Самі залучаєте аудиторію, самі навчаєте її, самі перевіряєте її успіхи. Відмінно такий варіант підійде для інфлюенсерів та лідерів думок із готовою аудиторією у соцмережах, з якою вже можна працювати. Але на практиці такий підхід важко реалізувати, тому що хоча б дрібні помічники все ж таки можуть знадобитися – навряд чи ви встигатимете і мити посуд за учасниками, і робити фотографії під час занять, і займатися їх подальшою обробкою, і вести соцмережі, і відповідати на дзвінки тощо. Якісь обов’язки все одно доведеться делегувати.
  • Партнерський дует. Відмінний варіант для невеликих проєктів – це два партнери, які взаємодоповнюють один одного. Припустимо, один партнер відповідає за кулінарну частину та проведення майстер-класів, інший займається просуванням та роботою з клієнтами. Інші невеликі завдання також можна перекласти іншим людям.
  • Проєкт із кількома співробітниками/широким штатом. Великі проєкти зі співробітниками в штаті в невеликій, середній та великій кількості – це професійні школи, які можуть мати і персонал на ресепшені, і менеджерів-продажників з кол-центром, і кількох кухарів різного профілю, а також штатного бухгалтера тощо. Подібні проєкти вже можуть дозволити собі не так сильно залежатиме від конкретних персоналій.
  • Проєкт при іншому бізнесі/з партнерством. Як маркетинговий, іміджевий проєкт кулінарні курси можуть відкриватися при конкретних ресторанах, студіях кухонь, магазинах кухонного посуду, кухонного обладнання тощо. Тут отримання прибутку від самих курсів дещо відсунуте на другий план – додатковий бізнес покликаний насамперед працювати на перший. У такому випадку зазвичай проєкт вже має приміщення та обладнання, яке кухарі можуть демонструвати в роботі і тим самим сприяти збільшенню продажу. Також можливий варіант, коли у студії укладено контракти на навчання та стажування з різними ресторанами та шеф-кухарями, а бізнес «кочує» закладами.

Формат занять. Під форматом можна розуміти і методику організації самих заходів. Щоб з’ясувати, достатньо подивитися, що пропонують конкуренти, або стати учасником їх занять. До речі, живе відвідування навіть одного заходу може дати вам більше інфи для розуму, аніж будь-яка теорія.

Курси кулінарії

Отож, які види заходів організовують кулінарні студії:

  • Майстер-клас груповий із демонстрацією. Є шеф-кухар, який покроково показує, як готувати конкретну страву та практично необмежена кількість тих, хто спостерігає, особливо в онлайн-форматі.
  • Майстер-клас груповий із практикою. У таких майстер-класах учасники вже можуть готувати під керівництвом шеф-кухаря. Надалі той оцінює, наскільки якісно вийшло у кожного. Звичайно, в онлайн-форматі майстер-клас із практикою проводити технічно складніше, тому учасникам після демонстрації може даватися домашнє завдання, яке потім перевіряється та оцінюється віддалено.
  • Майстер-клас груповий комбінований. У таких майстер-класах кухар довіряє учасникам виконувати деякі кроки, але деякі складні етапи, або сервірування здійснює сам.
  • Індивідуальні майстер-класи/міні-групи. Нечаста категорія занять, коли шеф-кухар передає свої знання 1-3 учням: набагато більше приділяючи часу на кожного.
  • Кулінарні шоу. Майстер-класи та демонстрації з елементами шоу, більш орієнтовані на розвагу публіки.
  • Кулінарні тімбілдінги/батли. Різні формати корпоративних заходів з поділом на команди – хто краще/смачніше/швидше/креативніше приготує тощо зі смачною кінцівкою та вечерею.
  • Інші корпоративні та святкові заходи, що поєднують різні формати. Це всілякі кулінарні вечірки, недільні бранчі, дегустації, кулінарні вікторини та шоу, дні народження та дівич-вечори з елементами майстер-класів, тімбілдінги та багато іншого. Такі заходи нерідко можуть відбуватися у замовника, тобто з виїздом.
  • Кулінарні тури. Формат, що виходить за рамки діяльності класичної студії, коли вона виступає вже в ролі турагентства, а учасники вирушають у подорож гастрономічними місцями, де проходять навчання у схожих школах, відвідують екскурсії, проводять дегустації сирів, вин та іншого, проходять майстер-класи з національних кухням тощо.

Згодом формат ваших кулінарних курсів може змінюватися в будь-який бік. Причому не обов’язково у бік збільшення числа учнів, створення великої кулінарної школи чи академії з філіями. Можливо, на практиці ви зрозумієте, що вам більше до душі якийсь камерний формат, де ви передаєте знання обмеженій кількості учнів, зате робите це дорожче.

Концепція та програма навчання

Скільки студій – стільки і концепцій. Малоймовірно зустріти в одному місті дві абсолютно однакові кулінарні школи, в яких однакові курси кулінарії та майстер-класи. Нижче наведено кілька параметрів, які допоможуть вам визначитися зі спеціалізацією.

Напрями приготування. Спеціалізуватися можна як на загальній кухні, так і на чомусь конкретному –  на кондитерському мистецтві, випічці, напоях (курси сомельє), м’ясних та вегетаріанських стравах, здоровій їжі, мистецтві карвінгу (вирізування квітів та фігур з фруктів та овочів), на приготуванні піци тощо.

Вид кухні. Можна вибрати як профіль широкі напрямки (європейська, кавказька, східна кухня), і більш вузькі національні кухні – китайську, французьку, грузинську, італійську, японську тощо.

Авторська програма. Програма занять чи курсів може бути своєю чи чиєюсь, але й у тому й іншому випадку вона може бути як гарною, так і не дуже. Наприклад, слово «авторський» – зараз дуже модне та привабливе, але найчастіше за ним може ховатися не тільки унікальний підхід та досвід, а й порожнеча та некомпетентність.

Кухарі постійні/тимчасові. Ваша кулінарна школа може мати постійного кухаря/кухарів, або не мати. Наприклад, кулінарний бізнес може будуватися на організації майстер-класів чи курсів із різними залученими зірками – шеф-кухарів великих ресторанів, кондитерів, сомельє тощо, на імена яких приходитимуть люди.

Співвідношення теорії та практики. Більшість кулінарних шкіл поєднують теорію і практику. Наприклад, кухар може давати теоретичні знання під час приготування страв учнями. Але можливі і суто теоретичні заняття з калорійності продуктів, етикету поведінки за столом, правил оформлення столу тощо. Звичні співвідношення практики до теорії – це 70/30, оскільки практика – це головне.

Співвідношення освіти та розваги. Ви повинні визначити, курси кулінарії у вашій школі більше  навчання чи розваги. Перший варіант у чистому вигляді – це по суті школа з поглибленим вивченням предметів, другий варіант – шоу. Тому зовсім не обов’язково вибирати щось одне, враховуючи тренд на edutainment (навчання плюс розвага), який дає знання і більш розслаблену неформальну атмосферу.

Дитячий/дорослий формат. Деякі підприємці цілком орієнтуються або на дорослу, або на дитячу аудиторію, або чергують обидва варіанти занять.

Стаціонарний формат/онлайн/робота з виїздом. Те, про що вже частково писали вище: працювати можна віддалено, наживо у своєму чи орендованому приміщенні, або з виїздом на територію замовника. Також під «виїздом» можна розуміти формат роботи, коли навчання відбувається на базі різних ресторанів із різними шеф-кухарями.

Системність та/або разовість навчання. Кожне заняття ви можете або розбити на незв’язані між собою майстер-класи (так легше), або розробити програму навчання та курси, де учні освоюватимуть покрокове готування від простого до складного, а кожен наступний урок буде ґрунтуватися на навичках, отриманих під час попередніх занять. Або можна поєднувати обидва формати.

Наявність/відсутність документів про навчання. Ваша організація може видавати або символічні папери про проходження тих чи інших занять та курсів, або видавати офіційні документи про здобуття професії, підвищення кваліфікації для подальшого працевлаштування.

Рівень контролю та гарантії результату. Ваша школа може давати гарантії отримання результату та працевлаштування, або ні. Перший варіант передбачає великі системи контролю за засвоєними навичками – критичний розбір домашніх завдань, іспити, заліки, більшу увагу зворотного зв’язку в чатах/месенджерах, облік вимог конкретних закладів громадського харчування тощо.

Камерність чи масштабність. Потрібно визначитися, чи працювати для вузького кола учасників (щось на кшталт клубу), чи для широкої аудиторії з великою кількістю учасників.

Візуальна складова. Це елементи фірмового стилю та дизайн студії, її кольору та тону – стримані та холодні, або яскраві та теплі, темні чи світлі, велика кількість предметів, як у східній крамниці чудес, чи мінімалізм.

Тільки після того, як ви визначитеся з цільовою аудиторією, форматом та концепцією майбутньої кулінарної школи, багато що стане зрозумілим і в наступних аспектах вашого бізнесу: вибору місця, приміщення, купівлі обладнання, підбору персоналу та багатьох інших питань.

Місце та приміщення

Якщо курси кулінарії будуть онлайн – питання з місцем та приміщенням практично відразу відпаде. У такому разі, вам залишиться лише зробити так, щоб ваша кухня приємно виглядала в кадрі: прибрати зайвий мотлох або чимось оживити картинку, налагодити освітлення, продумати найбільш вдалі ракурси тощо. Для офлайну, зрозуміло, все дещо складніше.

Курси кулінарії

Розташування. Чим зручніший доїзд до студії, тим краще. Бажано перебувати або в центрі міста, або в центрі великого густонаселеного району.

Приміщення. Найкращий варіант – орендувати під курси кулінарії приміщення ресторану, їдальні або кафе. Причому, домовитися можна як на оренду діючих приміщень з усім необхідним (такий варіант підійде для разових заходів за певними днями і годинами, але потрібно буде підлаштовуватися під чужий графік), так і на приміщення під громадське харчування від орендаря, що вже з’їхав, де залишилися всі необхідні комунікації та кухня. У непристосованих приміщеннях ремонт доведеться робити самостійно, що може значно збільшити вкладення.

Ремонт та комунікації. Не кожне приміщення підійде для кулінарної студії. Необхідні не тільки вода, каналізація та електрика (причому з потужністю мережі, що покриває потребу всіх учасників при одночасному включенні електроприладів), а також вентиляція та бажано кондиціювання. Стіни (хоча б на висоті 1-1,5 метра від підлоги) покриваються керамічною плиткою, щоб було легше мити після занять. Якщо площі дозволяють, приміщення можна розділити на один або кілька навчальних класів, у тому числі для теоретичних занять. Не обійтися і без місця для прийому їжі, гардеробу, туалету, а якщо формат школи це передбачає – ресепшена. Також не варто забувати про освітленість, наявність зв’язку та інтернету, пожежно-охоронну сигналізацію.

Дизайн. Не має потреби обов’язково створювати неймовірний і дорогий дизайн – головне, щоб учасникам було зручно займатися, а все інше – у рамках вашої концепції. Дизайн може бути нейтральним або тематичним: наприклад, прованс чи в східному стилі. Замовити дизайн-проєкт можна у професіоналів, а крім дизайну приміщення у них можна зробити замовлення на створення фірмового стилю – від розробки логотипу і вивіски до оформлення візиток. Приміщення можна прикрасити незвичайним декором.

Обладнання для кулінарної студії

Точний перелік обладнання та обсяг вкладень залежатиме від вибраного формату та концепції. При роботі в онлайні, або на базі діючого бізнесу з усім необхідним вам знадобляться мінімальні вкладення. Школа кулінарії з нуля зі створенням великої кількості робочих місць вже потребуватиме серйозних вкладень.

У жодному разі не поспішайте з придбанням обладнання. Потрібні нестандартні рішення, підглянути які можна в інших кулінарних студіях. Наприклад, щоби значно заощадити простір, можна замовити не звичайні плити, а вбудовані в робочий стіл. Найкраще, якщо вибір обладнання здійснюватиме людина з практичним досвідом (наприклад, кухар, який вестиме заняття). Звичайно, розміри та інші параметри обладнання теж вибираються з урахуванням концепції (наприклад, для роботи з дітьми будуть потрібні нижчі столи та стільці).

Наведемо орієнтовний список того, що має бути в студії класичного офлайн-формату:

  • велике кухонне обладнання: плити, витяжки, холодильники;
  • дрібна кухонна техніка: м’ясорубки, міксери, блендери, чайники тощо;
  • меблі кухонні: робочі столи, стільці, шафи та полиці для зберігання посуду та продуктів;
  • меблі інші: столи та стільці для теоретичних занять, вішалки, стійка ресепшн;
  • посуд, інвентарі та столові прилади: все, починаючи від тарілок, вилок та ножів та закінчуючи сковорідками та каструлями.
  • інвентар та посуд за видами готування: наприклад, для кондитерських курсів та випічки потрібні всілякі форми для випічки, насадки, предмети для декорування; якщо навчаєте східній кухні – сковорода вок тощо;
  • техніка та інвентар для теоретичних занять: може знадобитися проектор, магнітно-маркерна дошка;
  • техніка офісна: комп’ютер, МФУ;
  • робочий одяг: фартухи, прихватки, ковпаки тощо.

Інший набір видаткових статей буде у того, хто бажає проводити курси кулінарії онлайн. Припустимо, в наявності у підприємця вже може бути повністю обладнана кухня, але не вистачатиме обладнання для проведення онлайн-трансляцій та запису відеоуроків (камери, освітлення, мікрофона та іншого). Також онлайн-провайдеру потрібно подбати про вибір якісної стрімінгової платформи.

Співробітники студії кулінарії

Кухарі. Досить часто саме навколо імені шеф-кухаря і вишиковується сама школа. Тому важливість кухарів у цій справі переоцінити важко. Як мінімум, має бути багаторічний досвід роботи, відточена майстерність за своїм напрямом, талант. Але мало професійних навичок у кулінарній справі, адже вам потрібен кухар-викладач, а педагогічною майстерністю володіє далеко не кожен: це і добре поставлена ​​мова, і вміння працювати з людьми, бажання чути співрозмовника, давати зворотний зв’язок, харизма, захоплення своєю справою та прагнення саморозвитку.

Курси кулінарії

Розшукати осіб, які поєднують наведені якості, не так легко, ще важче – залучити їх на постійну роботу чи довгострокову співпрацю – такі фахівці без діла не сидять. Найлегше знайти кадри у великих містах з безліччю ресторанів та кафе, тут головне – запропонувати кращі фінансові умови. У маленьких містах кандидатів може і не бути зовсім. Тому вирощувати та навчати їх потрібно самостійно. Як варіант – можна розглянути викладачів із навчальних закладів – у них є, по-перше, досвід викладання, а, по-друге, зарплати у них, як правило, низькі, і отримати більш прибуткову роботу захочуть багато хто з них.

Крім того, деякі кулінарні школи підшукують кухарів на одне чи кілька занять, або лише на одноразовий курс. Як уже говорилося вище, у такому разі бізнес будується на організації та періодичному залученні зірок,  на яких приходитимуть люди.

Адміністратор. Як мінімум, знадобиться одна людина, яка реєструє та приймає учасників, відповідає на дзвінки, консультує з питань навчання та оплати. Надалі ці обов’язки можна поділити на окремих співробітників.

Прибиральник/посудомийник. Після занять залишається велика кількість брудного посуду, сміття. Тому з часом може знадобитися людина, яка «приходить» як прибиральник.

Менеджер із продажу (+smm). Знадобиться людина з досвідом продажу – бажано універсального профілю, з досвідом налаштування реклами в Інтернеті, холодних дзвінків, роботи в графічних редакторах тощо. Ведення соціальних мереж – завдання, яке забирає багато часу, тому його надалі можна доручити окремій людині. Втім, якщо курси кулінарії виросли з блогу, то будь-які питання щодо контенту підприємець зазвичай залишає на собі.

У міру зростання проєкту можуть виникати потреби в інших фахівцях та помічниках. Це можуть бути і куратори на окремі курси, і спеціалісти служби підтримки, які проводять консультації телефоном та в чатах, заступники керівника – з розвитку, оперативної роботи тощо. Як уже говорилося вище, на старті та при невеликому потоці учнів багато обов’язків може виконувати та поєднувати сам підприємець. На собі можна залишити найважливіші функції – управлінські, переговори з відомими викладачами, орендодавцями, великими корпоративними замовниками тощо.

Курси кулінарії: робочий графік та групи

Якщо проводите не разові заходи, а курси – важливо запропонувати учням зручний графік, час, розрахувати оптимальну тривалість занять та визначити кількість учасників, за яких усім буде комфортно працювати.

Тривалість занять. Зазвичай одне заняття у кулінарній студії триває 3-4 години. Довше – надто довго, а менше 3 годин – просто фізично не встигнете і деякі страви приготувати, і необхідні знання передати. Для економії часу теорію зручніше поєднувати з практикою, вставляючи теоретичні блоки в довгі процеси приготування (під час варіння, або поки страва знаходиться довгий час у духовці).

Тривалість курсів. На відміну від стандартної освіти, записуючись на приватні кулінарні курси, людина розраховує пройти їх швидше, тому зазвичай тривалість навчання становить 1-2 місяці.

Тепер кілька слів про склад навчальних груп:

Кількість осіб у групах залежить від формату. На демонстраційні майстер-класи, коли готує один шеф-кухар, можна покликати багато людей. На практичні заняття, де кожен готує свою страву, краще кликати до 10 осіб (оптимально – 5-7). З такою кількістю викладач зможе приділити увагу кожному. Якщо йдеться про дитячі групи, то кількість учасників зазвичай більша, оскільки вартість занять для дітей нижча.

Кількість занять. Якщо йдеться про курс, то достатньо двох-трьох занять на тиждень.

Час занять. Проводити кулінарні курси можна в дві зміни – вранці і ввечері.

Сезонність. Через сезон відпусток влітку на заняттях традиційно буває менше людей, що потрібно враховувати під час фінансового планування. Тому за бажання та можливостей у теплу пору року ви можете запропонувати клієнтам особливий формат – кулінарні тури, кулінарний табір для дітей, зробити виїзні курси в курортних містах на узбережжі тощо.

Перші уроки. На старті роботи, поки багато технічних моментів ще не відточено, краще запросити на пробні заняття знайомих. Так ви зможете напрацювати перший досвід – відрегулювати хронометраж, помітити якісь практичні нюанси та отримати перший зворотний зв’язок.

Зрозуміло, що при онлайн-форматі можна не обмежувати себе такими рамками як «графік», «число учасників», «зміна/потік» тощо. Припустімо, ви можете розробити самовчитель з готовими відеоуроками, де доступ до наступного рівня відкриватиметься в міру освоєння попереднього, а кількість користувачів буде не обмежена.

Як рекламувати курси кулінарії

Існує безліч способів просування кулінарних курсів, їх вибір залежить від виду проєкту, бюджету, регіону та конкретних обставин. Які інструменти можна використовувати:

  • Сайт з високими позиціями у пошуку. На ньому має бути представлений розклад та програми, терміни, вартість, а також кнопка запису та/або контакти для зв’язку.
  • Оголошення. Можна створити кілька оголошень про свої послуги на дошках онлайн-оголошень.
  • Зовнішня реклама. Це банери. Вивіски – на відміну від магазинів, ресторанів та інших бізнесів не такі необхідні.
  • Роздаткова реклама (листівки, флаєри) – розповсюджувати можна серед ресторанів-партнерів, у дитячих садках та школах, серед будь-яких суміжних видів бізнесу.
  • Реклама в соціальних мережах – у популярних пабліках зі схожою цільовою аудиторією, таргетована реклама, платні пости тощо.
  • Реклама у блогерів. Підійдуть не всі поспіль, а ті, хто працює з вашою цільовою аудиторією ідеально, якщо це спеціалізація на їжі та кулінарній тематиці.
  • Реклама у ЗМІ. Щоб матеріал вийшов не для галочки, покличте журналіста на майстер-клас, навчіть його чогось, смачно нагодуйте. За таких умов багато редакцій (особливо регіональні) можуть погодитися на бартер.
  • Блог. У блозі можна ділитися досвідом, рецептами, спостереженнями, порадами і так далі, а також розповідати про свої курси та репостити відгуки задоволених клієнтів.

Також існує безліч методів, які сприяють підвищенню продажу та залученню всіх, хто ще сумнівається.

  • Відгуки. Люди стали все більше приймати рішення про будь-які платні послуги на основі відгуків. Тому потрібно не тільки добре працювати і чекати на позитивні оцінки, а й активно збирати їх самим – на відео, скріншотами тощо.
  • Безкоштовні пробні уроки/дні відкритих дверей. Хороший варіант познайомитися та завоювати довіру клієнтів.
  • Знижки. Особливо, якщо клієнт прийшов на курси не сам, а привів друга, або планує придбати два курси.
  • День відкриття. Відкритися можна «по-тихому» і тоді про вас ніхто не дізнається, а можна організувати ефектне свято, влаштувати серію майстер-класів, запросити ведучих, організувати конкурси, розіграші тощо.
  • Яскраві фото та відео. Бажано відразу ж потоваришувати з професійним фотографом-оператором, візуальний контент сьогодні багато що вирішує і не раз знадобиться у створенні рекламного контенту надалі.

Якщо ви знаєте, що рекламну частину бізнесу ви не тягнете, можна розглянути варіанти з франчайзингом. Сьогодні існує можливість придбання франшизи кулінарної школи – яка дасть бренд, рекламні інструменти, а нерідко і надасть програму самих занять, юридичний та консультаційний супровід та інші моменти.

Реєстрація кулінарного бізнесу

Для проведення курсів кулінарії достатньо зареєструватись як фізична особа-підприємець (ФОП). Якщо у планах широкоформатна кулінарна студія з великим персоналом – обирайте ТОВ. Приділіть достатньо часу для вибору оптимальної системи оподаткування. Найкраще зверніться за консультацією до дипломованого бухгалтера та юриста.

Як відкрити студію кулінарії

Якщо ви не збираєтеся видавати офіційні документи про закінчення навчання, отримувати освітню ліцензію не потрібно. Однак багато шкіл її все ж таки оформляють – в основному, в маркетингових цілях, щоб підвищити довіру клієнтів. Також знадобиться укласти договір на послуги вивезення сміття, отримати дозволи від пожежної охорони тощо.

Фінансовий план студії кулінарії

Вкладення. Об’єм стартових вкладень залежать від формату бізнесу та стартових умов. Тут можна знайти приклади, і коли люди стартували з 80-120 тис. грн. (2-3 тис. дол.) докупивши відсутній інвентар і фірмові фартухи, і були вкладення у розмірі 150-200 тис. грн. (3-5 тис дол.) на онлайн-проєкти, і від 300 тис. грн.. (8-10 тис. дол.) – на відкриття невеликих класичних студій.

Виручка. Ціни на дитячі майстер-класи стартують від 600-800 гривень, на дорослі – від 1000-1200 гривень. Вибираються вони з урахуванням собівартості продуктів та інших витрат, а також платоспроможності населення. Для невеликих міст цінники сильно задирати не варто.

Підрахунок доходів тут простий – потрібно знати або загальну вартість курсу та кількість учасників, або кількість занять, кількість учасників та середню вартість одного заняття. Наприклад, якщо ви проводите 10 занять на місяць (приблизно по два на тиждень), у середньому для 10 учасників по 1800 гривень за заняття, то місячні обороти становитимуть 180 000 гривень. Відповідно, двадцять занять – 360 000 гривень.

Щомісячні витрати. До поточних витрат відноситимуться фонд оплати праці, включаючи гонорар шеф-кухаря, оренда, собівартість продуктів харчування та їх доставка, витрати на прибирання, комунальні послуги, реклама, фото та відео супровід тощо. Загалом видаткових пунктів досить багато і без урахування податків. Зрозуміло, що навчання готування одних страв буде обходитися за собівартістю суттєво дорожче за інші, але ціни для клієнтів не обов’язково встановлювати щоразу різні, їх можна вирівняти за рахунок кількох курсів.

Прибуток та додатковий дохід. Нормальним прибутком для невеликої кулінарної студії буде сума 120-150 тис. грн. (1,5-2 тис. дол.). Збільшити дохід можна за рахунок продажу подарункових сертифікатів (курси кулінарії можуть бути відмінним подарунком), додатковим заробітком на кейтерингу, продаж та перепродаж обладнання та продуктів, що використовуються в процесі готування, проведення корпоративів та свят.

💰Читати Бізнес-ідеї для власної справи з нуля

© Bizz Ідея. 100500 ідей для малого бізнесу