fbpx

Бізнес на бджолах: інструкція для початківця

Bizz Ідея пропонує кейс зі створення невеликої сімейної пасіки медового напрямку на 100 бджолосімей. Цього цілком достатньо для входження в бізнес на бджолах. Якщо справа піде, розширити її можна швидко. Принагідно зазначимо, що в Україні наразі немає історій успіху зі створення промислових пасік із кількістю бджолосімей більше 1000.

ЗМІСТ:

Аналіз українського ринку меду

За даними галузевої Асоціації бджолярів, сьогодні виробництвом меду в Україні займаються понад 400 тис. пасічників, більшість з яких – представники малого і середнього бізнесу. Їхній загальний виробничий фонд нараховує понад 3,5 млн бджолосімей.

Світова продовольча організація ООН вважає, що Україна входить до п’ятірки найбільших світових виробників меду, поступаючись лише Китаю, Аргентині, Туреччині та США. А за виробництвом меду на душу населення українці взагалі беззаперечні лідери у світі. Цей показник у нашій країні складає 1,5 кг на людину!

Великим попитом український мед користується, перш за все, у Німеччині. Частка цієї країни в структурі експортних поставок складає 35%. На другому місці – США: 19%. Решта 25 країн-покупців займають 46%. Серед них найбільш значущі – Туреччина, Словаччина, Польща, Франція, Іспанія, Бельгія, Угорщина, Азербайджан та ін.

Щороку обсяги експорту меду з України зростають на 20-25%. Така динаміка обумовлена поширенням здорового способу життя та заміною цукру на натуральний корисний продукт.

Проте вітчизняне бджільництво після стрімкого злету попередніх років переживає не найкращі часи. Головна причина кризи експортно-орієнтованої нішевої галузі — погіршення кон’юнктури світового ринку меду, падіння ціни на продукт. Усе це на тлі нинішнього несподіваного укріплення гривні аж ніяк не на руку експортерам меду. Як наслідок, маємо зниження закупівельної ціни на наймасовіший в Україні соняшниковий мед ледь не до 30 грн/кг. Тоді як кілька років тому вона сягала 50 грн/кг.

Криза відсіює неефективних виробників, які змушені йти з ринку, продаючи власні пасіки. Разом з тим криза — це нові можливості для нових гравців. Проте купити пасіку, яка зазнала фіаско, нехай і за заниженою ціною, — не найкращий варіант. Правильніше будувати свою справу «з нуля».

Плюси бджільництва як бізнес-ідеї

Відсутність на ринку збуту бджолиних магнатів. Цей бізнес малооб’ємний і індивідуальний. Вивчайте спеціальну літературу з правильного вирощування бджіл, але лише особистий досвід і чуття допоможе вам налагодити прибуткове виробництво бджолиної продукції.

Розмір коштів, вкладених у справу, прямо пропорційний очікуваному прибутку. Ви зможете закупити стільки бджолиних сімей, наскільки розгорнете збут меду та іншої продукції бджільництва.

У разі оформлення бізнесу один працівник цілком самостійно може обслуговувати до 50 бджолиних сімей.

Рентабельність бізнесу 50-200% (залежить від обсягу пасіки та успішної реалізації продукції). На форумах бджолярі заявляють про інші цифри в 500%.

Одна бджолина сім’я здатна приносити в рік до 20 літрів меду. Підрахуйте, скільки таких сімей ви зможете придбати та утримувати, щоб дохід раціонально збільшувався по відношенню до трудових і фінансових витрат.

Бізнес на бджолах і потенційні ризики

Перед заняттям бджільництвом настійно рекомендується почитати спеціальну літературу по розведенню бджіл, ознайомитися з азами бджільництва у досвідчених пасічників. Упущення важливих моментів у бджолиному господарстві вкрай негативно позначиться на всьому бізнесі.

Бізнес цей сезонний. Якщо у вас є наймані працівники, подумайте, чим вони займуться в період бджолиного спокою.

Не упускайте з виду екологічний моніторинг місцевості, в якій ви плануєте розводити бджіл. Несприятлива екологічна обстановка негативно позначиться і на здоров’ї самих бджіл, і на якості продукції.

Можлива крадіжка продукції.

Важливо вивчити рівень попиту і пропозиції меду та іншої бджолиної продукції у вашій місцевості. Реально оцінюйте обстановку і створюйте оптимальну кількість продукції.

Наявність «конкуренції» з боку дрібних (2-3 бджолиних сім’ї) пасічників, які можуть знижувати свої розцінки при реалізації. Такі продавці не мають можливості вийти на гідні ринки збуту і збувають бджолину продукцію з малою часткою прибутку.

Відкриваємо пасіку з нуля

Купувати бджіл краще у квітні-травні у вигляді так званих бджолопакетів. Але перш, ніж їх купувати, треба подбати про вулики. Ще декілька років тому, коли галузь переживала бум, замовити вулики, особливо у великій кількості, було справжньою проблемою: майже усі майстерні мали замовлення на кілька місяців наперед. Зараз ажіотаж спав, тож проблем з цим немає. Попередньо ви маєте визначитися з конструкцією вулика. Їх чимало, але найбільшою популярністю в промисловців користуються багатокорпусні вулики Лангстрота-Рута. 4-ярусний дерев’яний вулик коштуватиме близько 1300 грн. Отже, перша інвестиція складе 130 тис.грн.

Бізнес на бджолах

Альтернативою традиційним важким дерев’яним вуликам є сучасні вулики з синтетичних матеріалів: пінополістиролу та пінополіуретану. Такі вулики мають низку переваг, але недоліки в них також є. Чи не головний — чимала ціна!

Кожен з чотирьох корпусів вулика треба укомплектувати 10 рамками. Усього на 100 «домівок» — 4 тис. шт. Ціни на рамки різні. Один комплект дерев’яних заготовок для якісної сучасної євро-рамки за таких обсягів коштуватиме близько 7 грн, тобто до загальних витрат додаємо ще приблизно 30 тис.грн (потім рамки необхідно буде зібрати та натягти дріт, який теж треба купити). І це ще не все.

Щоб бджоли змогли швидко відбудувати стільник, потрібно оснастити його штучною вощиною, яку знов-таки доведеться придбати.

1 кг вощини коштує в середньому близько 180 грн. На 4 тис. рамок знадобиться 250 кг вощини — тобто додаємо ще 45 тис.грн. Разом інвестиції в бізнес на бджолах вже перевищать 200 тис.грн. І це ще без бджіл.

Динаміка цін на бджіл останнього сезону потішить покупців. Слідом за медом значно подешевшали і вони. Стандартний 4-рамковий бджолопакет цієї весни можна було придбати за 800-900 грн. Є всі підстави очікувати збереження цього цінового тренду й наступного сезону. Отже, за бджіл доведеться викласти ще до 100 тис.грн. Важливо придбати «правильних» бджіл: здорових та продуктивних. В іншому випадку під загрозою опиниться весь бізнес-план.

Вибір оптимального місця для пасіки

Бджоли придбані, заселені у вулики. Тепер задача — «розігнати» невеличку сімейку, щоб вона розрослася якомога більше й, освоюючи корпуси вулика, відбудувала максимальну кількість рамок. Для цього потрібен постійний взяток — надходження свіжого нектару та пилку. Відповідно, пасіка має бути розташована у місцевості з відповідними умовами.

Вдалий вибір місця під основу пасіки — важливий аспект успішного бізнесу. Тому необхідно мінімізувати всі можливі негативні фактори.

Ділянку варто вибирати простору і суху (бажано з невеликим нахилом проти застою вод).

Бджоли чутливі до природних катаклізмів (жарке посушливе літо, сильний вітер, аномально морозна зима). Тому бажана наявність щільного ряду дерев навколо пасіки, вони захистять від літньої спеки і сильного вітру. Якщо дерев немає, то як варіант — зведення високого паркану.

Враховуйте наявність медоносів в радіусі 1,5–3 км від пасіки. Час цвітіння медоносів повинен відрізнятися. У безпосередній близькості пасіки бажані ранньоквітучі медоноси. Саме вони допоможуть бджолам швидше вийти із зимового спокою.

При виборі місця для пасіки відбраковувати ділянки, що перебувають поблизу підприємств промисловості, ферм по розведенню тварин і великих водойм. А от наявність питної води поблизу бджолиного господарства тільки вітається.

Якщо ви розмістите пасіку на території фермерського господарства по вирощуванню різних культур, то орендну плату, швидше за все, ви платити не будете. Така ж історія з великою ймовірністю відбудеться, якщо ви будете домовлятися з лісництвом про розміщення пасіки на їх території. Адже від додаткового запилення рослин ніхто не відмовиться.

Перевірте, щоб в радіусі 6 км від вашої пасіки не розміщувалися інші бджолярі зі своїми пасіками.

Добре, коли пасіка мобільна

Зазначимо, що на практиці знайти такий райський куточок, де весь час щось цвіте в достатній кількості і навколо нема конкурентів майже нереально. Оптимальне для стаціонарної пасіки місце дислокації можна знайти хіба що на якомусь віддаленому покинутому хуторі.

Пасіка медового напрямку має бути мобільною, аби оперативно рухатися до медоносів. Тобто, наша мета – пасіка на колесах.

Мобільна пасіка

Задачу мобільності можна вирішити різними шляхами. Починаючи від банального перевезення вуликів на вантажівці з ручним завантаженням/розвантаженням та закінчуючи спеціальними кочовими модулями, або платформами, на яких вулики стоять постійно (“пасіка на колесах”).

Зазначимо, що в світі на промислових пасіках вулики зазвичай розміщуються на євро-піддонах по чотири одиниці. Завантажуються спеціальними маніпуляторами, якими оснащена вантажівка. Це обладнання коштує тисячі доларів.

У будь-якому разі слід розуміти, що кочівля — задоволення не з дешевих, хоча б через вартість паливно-мастильних матеріалів.

Медозбір: технологія збору меду

Якщо бізнес на бджолах пішов більш-менш добре: придбані бджоли виявились якісними та працьовитими, не захворіли, не зроїлися, вдалося оминути потрав пестицидами, то на взятку із соняшника у південно-східних регіонах країни можна розраховувати отримати до 60 кг меду на бджолосім’ю. Це десь три корпуси у вулику, повних меду.

Тепер цей мед треба забрати — відкачати. Відкачка меду, мабуть, найбільш працемісткий процес у бджільництві. Його, звичайно, можна механізувати, але це коштуватиме грошей, і чималих. Але хай там як, а мед неможливо добути без медогонки. Вони бувають різної якості, потужності. Сучасний агрегат для пасіки на 100 сімей коштуватиме близько 30 тис.грн. Перш ніж відкачувати мед стільники слід розпечатати, тобто відкрити воскові кришечки. Це можна робити вручну за допомогою спеціального ножа чи виделочки. А можна придбати автоматичну «розпечатку» — спеціальний верстат, що потягне на 40 тис.грн.

Для довідки: лінії повного цик­лу для відкачки меду на промислових пасіках закордонного виробництва, які забезпечують максимальну продуктивність праці, коштують €20-30 тис.!

Бізнес на бджолах: реальний заробіток на власній пасіці

Сумарний медовий врожай з нашої умовної пасіки може скласти 6 т (60 кг х 100 вуликів). Такий обсяг меду наразі можна здати заготівельникам максимум по 33 грн/кг. Відтак, загальна виручка становитиме близько 200 тис.грн. Тоді як загальні інвестиції в бізнес на бджолах плюс ви­трати склали близько 400 тис.грн.

Звичайно, левова частка цієї суми підлягатиме амортизації впродовж десятків років, оскільки йдеться про основні фонди. Якщо розкинути їхню вартість лише на 10 років, отримаємо витрати по 40 тис.грн на рік. Є ще поточні витрати на пальне, ветеринарні препарати, цукор для годівлі бджіл узимку тощо. Але головна стаття собівартості у бджільництві — це зарплата пасічника.

Бізнес на бджолах

Якщо власник пасіки працює сам, як це відбувається на типових сімейних пасіках, то зарплатню важко відокремити від прибутку. Крилатий вислів: «Кадри, які вирішують усе», цілком і повністю справедливий для бджолярської справи. Пасіка не матиме майже ніякої цінності, якщо нею керуватиме невіглас. Ринок праці фахівців з бджільництва в Україні тільки-но зароджується. Зарплати у кілька тисяч гривень, які на ньому озвучують, зовсім не відповідають очікуванням справж­ніх фахівців, котрі зазвичай працюють на себе, маючи власні успішні пасіки. Відтак, у бажаючих спробувати себе в медовому бізнесі немає іншого шляху, як самостійно пізнавати тонкощі бджільництва — нелегкої справи, де теорія максимально розходиться з практикою.

Якщо від нашої виручки у 200 тис.грн відняти амортизацію у 40 тис.грн, то вийде 160 тис.грн. зарплатні/прибутку. Це лише десь трохи більше за 13 тис.грн на місяць. Так, бджолярський сезон триває півроку, але ж жити треба увесь рік.

Якщо такого заробітку замало, варто масштабувати пасіку в рази, але тоді слід готуватися до нових викликів та ризиків. Бізнес на бджолах вимагаєте такої ж уваги та ресурсних затрат, як і будь-яка інша підприємницька справа. 

Супутній дохід від власної пасіки

Багато з продуктів бджільництва широко використовується у косметології, тому ці інгредієнти необхідні виробникам натуральної косметики, особливо невеликим підприємствам і hand made майстриням. Зокрема, постійний попит є на пилок (від 200 грн за 100 г), пергу (650 грн/кг), прополіс (100-150 грн за 100 г) і маточне молочко (500 грн/кг).

«У засобів для догляду за обличчям і тілом із додаванням продуктів бджільництва одразу дві переваги – вони натуральні та ефективні і тому досить популярні серед моїх клієнток. Приміром, використання масок із пергою допомагає регенерації шкіри, вони добре зволожують і надовго роблять її оксамитовою та еластичною».

Пилок і перга – чудові вітамінні засоби для підтримки імунітету організму. І з розвитком здорового способу життя споживачі частіше звертають увагу на ці продукти. Маточне молочко і прополіс купують як антисептик.

Також цільова аудиторія цих продуктів – фармацевтичні компанії, які застосовують деякі продукти бджільництва при виготовленні мазей та ліків. Бджолиний віск користується попитом у виробників декоративних свічок.

На жаль, наразі майже всі продукти бджільництва реалізуються лише на внутрішньому ринку. І хоча за кордоном на такі специфічні продукти попит також є, але проблема полягає у формуванні великих товарних партій. Наприклад, з однієї бджолиної сім’ї можна отримати лише 0,2 кг прополісу, отже ринку не вистачає посередників, які б зайняли на ньому свою нішу (як у випадку з медом) та змогли б укласти контракти на постачання українських продуктів бджільництва іноземним косметичним і фармакологічним компаніям.

Інше альтернативне джерело прибутку – це апітерапія (лікування укусами бджіл). І якщо натепер на хвилі популярності в косметичних салонах – гірудотерапія (омолодження п’явками і педикюр рибками гарра-руфа), то незабаром для диференціювання послуг косметологи і масажисти зможуть у spa-салонах запропонувати бджіл.

Впевнені, вам також буде цікаво дізнатись як організувати розведення раків у штучних водоймах.

© Bizz Ідея. 100500 ідей для малого бізнесу